Фільм знято за романом Теодора Драйзера "Американська трагедія". Історія бідного і самотнього хлопця і дівчини, які знайшли один одного. На жаль, поки дівчина продовжує по-справжньому любити хлопчика, він знаходить любов з вищого суспільства, частиною якого він хотів би стати. Але порвати з першим коханням не так просто, тому що дівчина виявляє, що вона вагітна. Коли вона з'являється на гірському курорті біля озера, де він проводить відпустку з жінкою, яка до цього часу зуміла стати його нареченою, його заплутані почуття штовхають його на непоправні кроки...

Дія відбувається в Касабланці, перевалочному пункті Другої світової. Головний герой Рік Блейн – американець, колишній борець з фашистами, а нині – власник грального клубу і п'яниця. У місті нишпорить поліція – вбиті німецькі кур'єри, що перевозили цінні папери, що дають дозвіл на виліт з Касабланки. Підозрюється Віктор Ласло, який разом зі своєю дружиною Ільзою намагаються втекти з Касабланки і продовжити антифашистську діяльність, але документи може дістати тільки Рік. Ільза колись була коханою Ріка, а тепер вона змушена благати його про допомогу. Справжнє кохання не вмирає: але все-таки в світі є речі , заради яких можна і поступитися любов'ю.

Корея 1953 рік. "Висота Порк чоп гілл" - це сумна, безжально реалістична історія, яка доносить до глядача і хоробрість солдатів, які вмирають за справу, нічого в цьому не розуміючи, і іронію самого бою за висоту, заняття якої, як вони всі знають, нічого не дасть. Це правдива історія, заснована на книзі бригадного генерала С.Л.А. Маршала.

Фільм оповідає про знамениту висадку в Нормандії, легендарний "день Д" - 6 червня 1944 року. Рано вранці того дня армада з 5000 суден армії союзників, зосереджених на Британських островах, перетнула Ла-Манш і почала висадку експедиційних сил на узбережжі Нормандії. Як для союзників, так і для німців це був найдовший день...

Фільм є розповіддю про події з життя офіцера британської розвідки Т. Е. Лоуренса, який працював у роки Першої світової Війни в Аравії в активній взаємодії з арабськими кочівниками і отримав з цієї причини прізвисько «Аравійський». Лоуренс активно увійшов до арабів, перейнявся їх духом і по суті очолив партизанську війну арабів проти Османської імперії (так звану «Війну в пустелі»). Сценарій заснований на книзі Лоуренса «Сім стовпів мудрості», а також на історичних дослідженнях біографів Лоуренса. Арґумент-кіно «Лоуренс Аравійський», Дейвід Лін У програмі з 2 на 3 грудня рівно опівночі – вікопомний епічний фільм знаменитого британського кінорежисера Дейвіда Ліна «Лоуренс Аравійський»/Lawrence Of Arabia (1962, Велика Британія – США) – надзвичайне, пам’ятне кіновидовище. Британський кіноінститут поставив його на третє місце серед сотні найвидатніших вітчизняних фільмів усіх часів. Це своєрідний фільм-пам’ятник, у якому йдеться про життя й пригоди офіцера британської розвідки Томаса Едварда Лоуренса, що він працював у Сирії та за часів Першої світової війни досяг об’єднання арабських племен проти турків і став леґендою свого часу. Лоуренс не тільки активно й тісно співпрацював, він дружив з арабами, перейнявся їхнім духом і фактично очолив арабську партизанську війну проти Османської імперії, так звану «Війну в пустелі». Про це – у фільмі Дейвіда Ліна. А також – про саму абсолютно незвичайну, харизматичну постать Лоуренса Аравійського. Власне, сценарій картини базується на автобіографічній книжці, на бестселері самого Томаса Едварда Лоуренса, що має назву «Сім стовпів мудрости»; ну, й також – на незалежних історичних дослідженнях його біографії. Багато в чому цей фільм став важливим і для подальшого поступу світового кіномистецтва. От, скажімо, Стівен Спілберґ і Мартін Скорсезі були такими палкими прихильниками творчости Ліна та особливо ж цієї його картини, що наполягли на реставрації та повторному випуску «Лоуренса Аравійського» в кінотеатральний прокат 1989 року. І, певне, цілком закономірно, що кінодослідники вбачають уплив цієї стрічки на фільми «Список Шиндлера», а також серію про пригоди Індіани Джонса того ж Спілберґа, а ще – на «Останню спокусу Христа» Скорсезі. Також «Лоуренс Аравійський» явив світові одного з найфеноменальніших акторів – Пітера О’Тула, це його дебют, виконання заголовної ролі. О’Тул – фантастичний! Він наповнив образ Лоуренса своєю дитячою безпосередністю й шаленим авантюризмом щирої й захопленої людини. Його погляд сповнений жаги пригод, його пластика – легка, майже летка, летюча. Кінофільм «Лоуренс Аравійський», окрім того, що зробив абсолютними зірками акторів Пітера О’Тула й Омара Шаріфа, котрий уперше в цій картині знімався поза рідним Єгиптом, фактично став вінцем кар’єри кінорежисера Дейвіда Ліна. Хоча фільмування було непростим – утім, певне, як і творення будь-якої епічної стрічки, де постановник як справжній полководець, має рухати масами людей і, сказати б, боротися за творення нового світу. Тим паче, що ув’язався до цього кінобою, знімати стрічку Лін розпочав, не маючи закінченого сценарію. Можливо й від того фільм часом дихає такою неймовірною свободою! Та, в кожнім разі, з Дейвідом Ліном міцно пов’язують уявлення про потужний епічний стиль у кінематографі. Послідовно, у програмі демонструватиметься сюжет про творчий шлях цього режисера. Насамкінець лишається зауважити, що «Лоуренс Аравійський» мав десять номінацій на «Оскара» й отримав сім заповітних статуеток. І, зрештою, процитую критичні відгуки чи, радше, вигуки на адресу фільму: «Блискучий приклад, на жаль, зниклого покоління епічного кіновиробництва», «Лоуренс Аравійський лишається одним із найбільш інтеліґентних, шляхетних і впливових воєнних епосів», «Фільм на всі часи», «Досі змушує перед ним схилятися і приголомшливо вражає»… (C) Арґумент-кіно Дейвід Лін, автор кіноканону Британський кінорежисер Дейвід Лін свою кінокар’єру розпочав як монтажер, досягши на цій ниві неабияких висот. Першу самостійну постанову режисер здійснив 1945 року, екранізувавши п’єсу британського драматурга Ноеля Коварда, який також став автором сценарію. Фільм розповідає про короткочасний, проте безперспективний роман між двома дорослими та одруженими людьми, які стрічаються щочетверга спочатку у вокзальному ресторанчику, а згодом і в інших місцях, аби поспілкуватися, поділитися спостереженнями та міркуваннями про навколишній світ. І, попри взаємні почуття, вони не можуть бути разом через низку суб’єктивних та об’єктивних причин. У цій камерній історії Лін вводить важливу для себе тему фатальної роз’єднаности людей між собою, яку важко пояснити якимись одними обставинами – внутрішніми чи зовнішніми. Своєрідний британський варіант «Анна Карєніної», хоча фільм закінчується не на трагічній, проте на дуже драматичній ноті. Наприкінці сорокових років ХХ століття Лін екранізує два романи Чарлза Діккенса – «Великі очікування» і «Пригоди Олівера Твіста», які здобувають славу еталонних екранізацій. І саме в цих стрічках остаточно формується режисерський стиль Дейвіда Ліна, який у подальшому навіть локальні любовні історії мірятиме епічними масштабами. В «Олівері Твісті» від самого початку режисер уміло співвідносить зовнішні обставини з окремою людською долею. Картина розпочинається із природного катаклізму, який водночас – ілюстрація внутрішнього стану героїні, проте важливий і сам по собі як прояв абсолютної стихії, певного нездоланного чинника, на який людина вплинути навряд чи зможе, проте весь час намагатиметься. І в цьому фільмі, окрім природної, він ще вводить і соціальну стихію, власне, кілька масових сцен, які існують за особливими, нікому не підвладними законами. І головний герой, маленький Олівер Твіст, стає тільки заручником такого плану стихій, іграшкою у їхніх руках. Відтак щасливий фінал із його порятунком читається як випадковість, як неймовірний збіг обставин. Першим правдиво леґендарним фільмом Дейвід Ліна стала екранізація роману Пітера Буля «Міст через річку Квай», дія якого відбувається 1943 року в японському таборі для військовополонених. У центрі оповіді – конфлікт британського полковника Ніколсона та японського коменданта табору полковник Сайто, який намагається змусити до фізичної праці британських офіцерів, тим самим порушуючи певні пункти Женевської угоди. Полковник Ніколсон відмовляється виконати вимоги Сайто, і на певний час опиняється у карцері, із якого, врешті-решт, виходить переможцем. Далі починається інша, не менш важлива частина історії, у якій полковник Ніколсон пропонує комендантові побудувати якісніший міст – за власним проектом, і у новому місці. І він пояснює своє рішення підлеглим тим, що міст насправді важливіший для британців, аніж для японців, мовляв, це тільки зміцнить військову дисципліну і дасть іще один привід пишатися своїми вчинками. Засліплений власним ентузіазмом, полковник Ніколсон забуває, що війна триває, і по інший бік лінії фронту його колеґи планують вчинити диверсію та підірвати міст через річку Квай у день його відкриття. Відтак запитання: «На чий бік стане полковник Ніколсон?» виявляється аж ніяк не риторичним у цій картині. Фільм отримав безліч кінематографічних нагород та встановив певний канон видовища, що воно тримається на зіткненні сильних характерів під час воєнних дій. Це також глибоко національне кіно, яке спирається на певний кодекс честі британського офіцера, який у картині протистоїть не тільки японському, але й американському уявленню про армію та поведінку військових власне на війні. Ще однією знаменитою картиною Ліна стала екранізація роману Боріса Пастернака «Доктор Живаґо», яка вийшла на екрани 1965 року. Перед нами знову епічна історія, проте цього разу – поневірянь російського поета та лікаря Юрія Живаґо, який пропускає через себе найдраматичніші події, що сталися у Росії першої третини ХХ століття. І тепер на перший план вийшли винятково зовнішні обставини, які повсякчас вирішують долю доктора Живаґо та його близьких. І окрім суто природних катаклізмів, на кшталт довгої холодної зими, важливу роль у цій історії відіграють катаклізми соціальні – Перша світова війна, згодом революція, а потім ще й громадянське протистояння. І бідному поетові Живаґо нічого не лишається, як тільки сподіватися, що його мине лиха доля. Лін знову зосереджує свою увагу на принципово цивільній, позбавленій героїзму поведінці, яка, хоч і на короткий час, проте здатна зберегти найкращі людські прояви. Свою останню стрічку Дейвід Лін зафільмував 1984 року, і це була ще одна екранізація, цього разу однойменного роману британського письменника Едварда Форстера «Поїздка в Індію». Дія картини точиться у двадцятих роках ХХ століття в Індії, де ще панують британці, проте невпинно росте протест проти їхнього перебування у країні. Сюди прибувають дві британки – місіс Мур та Адела Квестід, – аби подивитися на країну та влаштувати особисте життя однієї з них. Ідеться, власне, про Аделу, молоду жінку, яка переживає певну кризу, ймовірно, пов’язану із власною сексуальністю. Вона потрапляє до країни, де на перший плани виходить нічим не прихована та незвична для неї чуттєвість, яку вона сприймає вкрай агресивно. Після однієї із прогулянок до печер, Адела звинувачує місцевого лікаря Азіза у спробі її зґвалтувати. У цій картині людське непорозуміння доведене до міжкультурного та міжцивілізаційного конфлікту, який вбачається неподоланним. Режисер також оперує стихіями, цього разу поєднуючи природне із соціальним у неподільний клубок переживань молодої героїні. Рівно опівночі з 2 на 3 грудня у програмі АРҐУМЕНТІ-КІНО демонструватиметься «Лоуренс Аравійський» – зразково-показовий фільмі Дейвіда Ліна. Тут сфокусовані найголовніші його теми, що вони пов’язані, з одного боку, з історією ХХ століття, яка змінила долю багатьох країн та народів, а з іншого, з долею окремої людини, що намагалася якось розвернути цю історію в інший бік. Мабуть, «Лоуренс Аравійський» є одним із найпереконливіших художніх арґументів на користь популярної сьогодні тези про втрату людиною індивідуальної долі у ХХ столітті. Згідно з нею, після двох світових воєн, після соціальних та інших революцій окрема людина остаточно втратила хоч якесь значення, перетворившись тільки на паливо для історичних процесів. Життя полковника Лоуренса у зображені Дейвіда Ліна скидається на леґенду про останнього титана, який зумів обіграти Історію, проте не зумів надурити Фатум, який складається зі звичайної буденности, що та роз’їє буття повільно, проте невпинно, як іржа. (C) Арґумент-кіно Відео-сюжет

Дванадцятирічний Антуан Дуанель - важкий підліток. Його мати зайнята особистим життям, і у неї немає ні часу, ні бажання вникати в проблеми сина. Вітчим - людина слабохарактерна, не має впливу ні на дружину, ні на Антуана. Учитель лише карає хлопчика. Антуан та його приятель все рідше відвідують школу і невдовзі тікають з дому. Ні до чого хорошого це все не призводить...

У Джорджа Бейлі ідеальне життя, яке наче зійшло з картинки: кохана дружина, Мері, четверо малих діток, власна справа, успадкована від батька. Але на Різдвяний вечір з Джорджем стаються серйозні прикрощі в його компанії "Будівництво та позика Бейлі". Дядько Джорджа, Біллі, губить готівку, яку мав покласти в банк, що належить жадібному пану Поттеру. Це призводить Джорджа до життєвої кризи і розмірковувань про самогубство. В останній момент його рятує поява його власного янгола-охоронця другої категорії (без крил) Клеренса. Клеренс показує Джорджеві, скільки насправді важить його життя, показуючи йому можливий світ без нього. Не дуже приємний: його світле, дружнє місто стає похмуре і збідніле. Зрештою Джордж змінює свою думку і Клеренс повертає його в світ, ніби нічого не трапилося. Джордж приходить додому, і знаходить усю громаду, яка назбирала гроші, дякуючи йому за постійні філантропічні позики громаді. Фільм закінчується приходом Джорджевого брата, Геррі, з війни, загальною піснею "Auld Lang Syne", і - дзвіночками, які вказують на те, що Клеренс нарешті отримав наступну категорію янгола і .... крила.

Студент Кембриджа Олівер, нащадок багатого сімейства, закохується в студентку з бідної сім'ї. Спочатку Дженніфер відноситься до їх роману, як до легкого флірту, але потім любов повністю захоплює обох. Батьки Олівера всіляко намагаються перешкодити їм, але Олівер рве з ними і одружується на Дженніфер. Молоді щасливі, хоча і дуже обмежені в коштах, вона працює, він — продовжує навчання. Несподівано з'ясовується, що Дженніфер хвора на лейкемію і жити їй залишилося кілька місяців…

Кримінальна драма, що оповідає про нью-йоркську сіцілійську мафіозну сім'ю Корлеоне. Глава сім'ї, Дон Віто Корлеоне, видає заміж свою дочку. В цей час з Другої світової війни повертається його улюблений син Майкл. Майкл, герой війни, гордість сім'ї, не висловлює бажання зайнятися жорстоким сімейним бізнесом. Дон Корлеоне веде справи по старих правилах, але настають інші часи, і з'являються люди, що бажають змінити порядки. На Дона Корлеоне здійснюється замах. Благополуччя і навіть виживання самої сім'ї поставлене під загрозу. Майклу доводиться втрутитися…

Кеті - проста, ні чим не примітна дівчина, яка виросла в бідній єврейській родині. Габл - найпопулярніший хлопець у коледжі з багатої і впливової сім’ї. Двоє цілковито протилежних людей познайомилися в навчальному закладі, і між ними спалахнули почуття. Однак доля розпорядилася так, що їхні дороги розійшлися. Дівчина завжди мріяла стати письменником, але склалося так, що вона з головою поринула у політику. Під час Другої світової війни молоді люди зустрілися знову. Тепер у них набагато більше спільного, ніж було раніше, і це дозволило їм зблизитися. Тепер їхні почуття дозволяють їм дивитися один на одного інакше, бачити набагато більше і глибше, але війна розпоряджається так, що їхні шляхи не завжди рухаються в одному напрямку...

Картина містить дві паралельні сюжетні лінії: історію молодого Віто Корлеоне, який, рятуючись від ворогів своєї родини, на початку ХХ сторіччя прибув з Італії до США і навчився виживати у жорстокому й ворожому світі, та розповідь про долю його сина Майкла, який, успадкувавши капітали батька, став у 50-х роках однією з найвпливовіших особистостей у країні. Віто, ступивши на злочинний шлях і врешті-решт взявши під свій контроль весь рекет італійських кварталів, намагався забезпечити майбутнє своєї сім'ї. Натомість Майкл на шляху до необмеженої влади руйнує свою родину власноруч. Нові часи диктують нові закони, де сухий розрахунок знищує колишню жорстоку шляхетність.

Страховий агент Волтер Нефф випадково знайомиться з фатальною красунею Філіс, дружиною одного з клієнтів, і миттєво закохується. Аби допомогти нещасній жінці позбутися жорстокого чоловіка, Нефф дозволяє втягнути себе у злочин. Тепер, здається, ніщо не стоїть на заваді кримінальним коханцям, до того ж сто тисяч доларів самі йдуть до рук. Та коли Бартон Кейз, тертий калач у світі страхування, починає власне розслідування, життя Неффа перетворюється на нічне жахіття…

Джо і Меріон Старретт разом зі своїм сином, що обожнює пригоди, борються за виживання на своєму ранчо в суворому прикордонному містечку. В один прекрасний день під’їжджає самотній вершник Шейн і просить води для себе і свого коня. Джо виконує прохання. Через деякий час Шейн вже допомагає родині захищати ранчо від лиходія Райкера, захоплюючого землі під пасовища для своєї худоби. Шейн залишається працювати на ранчо і поступово стає другом і героєм для маленького Джої. З присутністю Шейна ніяк не може змиритися жадібний Райкер.

Мелані Деніелс привозить своєму новому знайомому Мітчу Бренеру у провінційне містечко Бодеґа-Бей, де він зазвичай відпочиває з родиною, папужок-нерозлучників. І саме після цього починаються жахливі й незрозумілі події — птахи збираються у зграї та нападають на людей...За мотивами оповідання анґлійської письменниці Дафни Д’ю Мор’є.

Дія фільму відбувається напередодні Другої світової війни в Австрії. Молода дівчина на ім'я Марія, залишившись сиротою, знаходить притулок в жіночому монастирі і готується стати черницею. Проте, в силу свого життєлюбства їй це вдається важко, і настоятельниця монастиря розуміє, що такий шлях - не для її юної послушниці. У зв'язку з цим, їй пропонується місце гувернантки в родину, що складається з армійського офіцера, патріота своєї батьківщини, у якого недавно померла дружина, і його сімох дітей. Потрапивши в будинок, Марія дізнається, що вона вже не перша гувернантка в цій родині, глава родини замкнутий, сухий і сварливий, а діти нещасні і полохливі і нікого до себе не підпускають, сумуючи за мамою і страждаючи від байдужості батька. Проте, Марії вдається знайти спільну мову з дітьми, і вона розуміє, що полюбила цього офіцера, та й він до неї, схоже, небайдужий. Але, після чергової поїздки до Відня, він привозить в замок іншу жінку, представивши її як свою наречену. А тим часом, гітлерівська Німеччина без єдиного пострілу захоплює Австрію ...

Події переносять нас на острів, перетворений у фортецю колишнім учнем майстра шаоліню, що відкрив там школу бойових мистецтв. Але та школа була лише ширмою, що приховувала контрабандний бізнес. Сюди й проникає герой Брюса Лі і стає учасником жорстокого турніру.

Дія картини протікає протягом п'яти днів - на острові Еміті, де розташоване невелике курортне містечко. У цьому тихому й сонячному місці відбулися жахливі трагічні події, початок яким було покладено рано вранці, коли шеф місцевої поліції Мартін Броуді та його помічник знаходять на березі залишки тіла дівчини. Вона стала першою жертвою величезної великої білої акули, яка з'явилася біля берегів Еміті ...

Бангкокська фабрика з виробництва льоду, куди влаштувався на роботу Ченг, виявилася поганим місцем. Незабаром молодий робітник довідався, що його шеф - голова наркосиндикату, а в брикетах льоду бандити ховають наркотики. Раз за разом родичі Ченга таємниче зникають. Ченг з`ясовує, що вони стали небажаними свідками чергових кривавих злодіянь наркомафії. Тоді лють Ченга вихлюпується назовні й пощади від нього чекати вже зовсім не варто.