Один з найбільш глибоких та проникливих фільмів великого японського режисера Масакі Кобаяші, в якому демонструється глибоке дослідження традиційної японської естетики і філософських питань. Старий самурай-ронін Ханшіро Цуґумо, втративши свого господаря та живучи у великій бідності, яка є ганьбою для самурая, приходить до резиденції Лорда Ії з проханням дозволити йому використати їхнє зовнішнє подвір'я для здійснення церемонії харакірі. Помічник Лорда, Кагею Сайто, переконавшись, що наміри Ханшіро зробити собі харакірі є справжніми, дає згоду на нього. Подальші події, які відбуваються в маєтку клану Ії після цієї згоди, стають повною несподіванкою для усіх членів клану.

Двоє друзів Буч Кессиді і Санденс Кід відомі всій окрузі. Вони верховодять бандою «Дірка в стіні». Буч - мозковий центр, Санденс - ідеальний виконавець і першокласний стрілець. Вони двічі грабують один і той же потяг, що перевозить гроші. За грабіжниками – Бучом і Сандесом організована погоня, якою керує досвідчений слідопит Балтімор. Від нього ще не вдавалося втекти нікому. Насилу відірвавшись від переслідування, приятелі ховаються в будинку подруги Сандеса. І тоді Буч розуміє: якщо удача відвернулася від них в Америці, може варто спробувати щастя в Болівії?

Екранізація історичного роману Болеслава Пруса, один з найкращих фільмів в історії світового кіно про Стародавній Єгипет. Фільм став одним з наймасштабніших проектів польського кіно і був удостоєний номінації на премію «Оскар» Американської Кіноакадемії. Кохання та ненависть печуть серце юного фараона Рамзеса XIII, безстрашного воїна та палкого закоханого. Головне його прагнення - відновити велич Єгипту та позбутися нав'язливої опіки з боку жерців, які, фактично, узурпували владу. Але смерть чекає тих, хто піде проти них. Бо ніхто не бачив богів, але всі бачили жерців, які трясуть списом, яким простромлять серце кожного, хто висловить сумнів у їх праві на владу...

Американські, британські та канадські військовополонені здійснюють масову втечу з німецького концтабору під час Другої світової війни.

Екранізація п’єси Жана Ануя „Бекет” Король Генріх II нещасна людина: йому чужі як родина (ні стосунки з матір’ю, ні з дружиною, ні з дітьми не склалися), так і оточення (товариство баронів здається йому надто примітивним). Але і його ніхто не любить, проте, сам він тяжко любить тільки одну людину на землі – саксонця Томаса Бекета, свого підданого та друга. Сумнівно, щоб Бекет хоч скільки-небудь відповідає королю взаємністю. Але в усякому разі він з готовністю відданого васала бере участь в пирах короля, в його розвагах, їздить з ним на полювання і навіть поступається своєю коханкою. Але дружба скінчилася, і зовсім не коханка тому причина. Король призначає Бекета архієпископом, очільником церкви, Примасом Англії, чим скоює непоправну помилку. Бекет не буде більше його другом. Архієпископ вступить в боротьбу з королем, захищаючи інтереси церкви, чим поставить Англію на межу розколу. Бекет – людина цільна, пряма. На відміну від нього, Генріх, вередливий, неврівноважений, імпульсивний. Він не справедливий та часто жорстокий до своїх підданих. Він безпосередній винуватець загибелі Бекета. Його гризе любов до нього та його невдячність („Негідник, він їв мій хліб! Я вивищив його з багна! Я так любив його!”), король фактично підштовхує своїх баронів вбити архієпископа („Допоки він живий, я ніколи нічого не зможу! Невже ніхто не позбавить мене від цього настирливого священика, який зневажає мене!”). І барони вбивають Бекета в кафедральному соборі. Але чомусь шкода не Бекета, а Генріха. Архієпископ байдужий, сухий, хоча і чесний, служитель церкви, слухняний виконавець її законів (як раніше він був відданим васалом короля) – не більше. Він ніколи нікого не любив, в його серці не має людських почуттів. Генріх же на початку людяний, у нього ніжна вразлива душа, він любить, робить помилки, страждає. Згодом, поступово людяність уходить, випаровується. Незабутньою є одна з останніх сцен фільма, коли король вже прирік свого друга на смерть і тепер шкодує про це. Він у відчаї метушиться по тронній залі, самотній, як звір в загоні, хоча і оточений родиною, придворними. Він скидає зі столу посуд, бере всіх на глум, нервово сміється, лається з дружиною та матір’ю, плаче. Його дуже шкода – блакитноокого безпорадного короля, який ніколи не зможе пробачити себе та ніколи вже не буде щасливий. Він молодий – Генріх II Плантагенет, король Англії, одної з наймогутніших держав свого часу. Але він надломлений, спустошений, почався процес омертвіння душі...

86 рік н.д. Рим розширює свої володіння. Держава даків, що росташована на схилах дунайських гір, — новая ціль Імперії. Імператор Доміціан прагне перетворити Дакію на провінцію Рима. Хоробрий та мужній народ на чолі з царем даків Децебалом готовий загинути за свою Батьківщину та свободу і не приймає умов загарбників...

«Людина на всі часи» - це історія протистояння між королем Генріхом VIII та сером Томасом Мором. Король хоче розлучитися з дружиною, тому що його дружина не може народити спадкоємця. А потім знову одружитися на вдові свого брата, щоб уникнути громадянської війни. Піддані короля з готовністю приймають його рішення, але проти виступає лорд-канцлер Англії Томас Мор, який не схвалює розлучення і відмовляється присягати королю як главі церкви. Він вважає за краще втратити голову, ніж душу.

Фільм розповідає про події алжирської боротьби за незалежність у період з 1954 по 1960 р., пропущені через спогади ув’язненого головного героя. Фільм заснований на книзі мемуарів Сааді Ясефа – одного з лідерів Національного визвольного фронту, який став продюсером цієї стрічки і зіграв у ній самого себе.

Велика депресія, "американська мрія" відкладена до кращих часів. Молоді відчайдухи-коханці Бонні та Клайд легко і витончено грабують банки. Але їх романтизм і робінгудство поволі переходять у калюжі та ріки крові, в хаос і бруд смерті...

1183 рік. Під час Різдвяних свят король Англії Генріх II повинен назвати ім'я спадкоємця. На цю подію прибувають дружина короля Елеонор Аквітанська, яка провела десять років у в'язниці за участь в змові проти монарха, коханка короля - пихата принцеса. Але, її брат, король Франції Філіп II Август і троє синів Генріха II: Річард Левине Серце, Джеффрі й Джон. Всі члени родини люто ненавидять один одного. Їх об'єднує лише одне - непомірна жага влади й готовність піти на будь-яку зраду заради неї.

Англійський король Генріх VIII все життя мріяв про спадкоємця, але його дружина, королева Катерина Арагонська за довгі роки спільного життя привела на світ лише дочку. Король просить у Папи римського дозволу на розлучення. Генріх хоче зробити новою королевою вісімнадцятилітню Анну Болейн, вже вагітну від нього. З Ватикану приходить відмова на прохання короля. У 1533 році Генріх VIII йде на розрив з католицькою церквою і стає засновником нової церкви - англіканської. Генріх усуває всі перешкоди і домагається коронації Анни. Але його надіям не судилося виправдатися, Анна приносить чоловіку ще одну дочку ...

Німеччина. 1933 рік. Утвердження нацизму показане на прикладі династії сталелеварних "королів": загибелі одних її представників, втечі інших та вивищення третіх...

В'язниці створені для того, щоб ізолювати від іншого світу окремих суб'єктів. Однак серед ув'язнених завжди перебували сміливці, здатні на втечу. Суспільство завжди плекало мрію про зведення ідеальної в'язниці, з якої неможливо було б утекти. І такий заклад вдалося побудувати на острові неподалік від Сан - Франциско. .

Життя шанованого вірменського поета і музиканта 18-го століття Саят-Нови. Зображуючи події з життя артиста від дитинства до його смерті, фільм, зокрема, звертається до стосунків митця з жінками, в тому числі з його музою.

ХVI століття. Ліфляндія. В одному з аристократичних будинків помирає старий лицар Рісбітер. Він заповів сину скриньку із сімейною реліквією. Духовні пастирі найближчого монастиря хочуть заволодіти скринькою, щоб примножити славу громади. Молодий спадкоємець згоден поступитися церкві реліквією, але за однієї умови: йому повинні віддати за дружину прекрасну Агнес, племінницю абатиси жіночого монастиря. А серце юної красуні належить волелюбному лицареві Габріелю...

7 грудня 1941 року, гавань Перл-Гарбор. Американське командування, яке до останнього моменту не вірить у достовірність перехоплених японських шифровок, отримує болісний удар, що поставив під сумнів могутність військово-морських сил США. В ефірі звучить радіограма лейтенанта Фучіди, і сотні «крилатих тигрів» з японських авіаносців, які непомітно підійшли до Гаваїв, завдають удару по кораблях тихоокеанського флоту США. Від цього удару самовпевнені американці оговтаються не скоро, проте японські адмірали, які спланували операцію, не підозрюють, чим відповість їх імперії велетень, що прокинувся.

Герой фільму - Джордж Паттон, був одним з кращих бойових командирів Другої світової війни. Генерал Паттон прославився тим, що під час війни не зазнав жодної поразки. Він командував Західними бронетанковими силами у війні в Європі. Це він 22 березня 1945 почав вторгнення до Німеччини форсуванням Рейну. Швидко просуваючись вперед, 3-тя армія під його керівництвом нещадно руйнувала міста і укріплення, які відмовлялися здаватися...

Козак Василь щойно повернувся додому в Диканьку після битви з бусурманами. Сімейний побут і щоденні клопоти навівають на нього сум, але несподівано на порозі дому з’являється двоє посланців з важливими завданням від самого гетьмана. Козака просять за будь-яку ціну доставити грамоту до цариці у Петербург. У непростій місії його супроводжує запорожець Андрій, з яким вони удвох протистоять витівками нечистої сили, бо на грамоту полює сам диявол. «Пропала грамота» – дотепне козацьке бадді-муві з гострими антиімперськими меседжами, які виколювали очі радянській владі. В основі фільму – однойменне оповідання Миколи Гоголя, яке адаптував для сценарію Іван Драч. Головну роль стрічці зіграв Іван Миколайчук, і завзятий козак Василь у його виконанні – чи не найкраща акторська робота в його кар’єрі. Фільм пролежав на «полиці» 11 років. Стрічка займає 12 місце в рейтингу найкращих фільмів в історії українського кіно.