Для невдахи Лестера Бернема (Кевін Спейсі), типового представника американського «середнього класу», справжнім потрясінням стає знайомство зі шкільною подругою його дочки. Бернем немовби звільняється від сну, в якому перебував довгі роки, і відчуває, що нарешті може влаштувати своє життя так, як він бажає... Ця стрічка стала кінодебютом англійського театрального режисера Сема Мендеса, відомого постановкою нової версії мюзиклу «Кабаре». Спілберг доручив йому робити фільм за дивним сценарієм Алана Болла, який до того рік «блукав» Голлівудом. Результат перевершив усі сподівання: дебютанту вдалось створити фільм, який отримав і симпатії глядачів (касові збори сягнули 120 млн. доларів), і визнання критиків та кінематографістів. Про останнє свідчили його численні нагороди: 5 «Оскарів» (в тому числі за кращу режисуру, сценарій, головну чоловічу роль та як кращий фільм року), 3 «Золотих глобуси», 6 премій Британської кіноакадемії. Відгуки про цю стрічку як про антипода американським фільмам навряд чи обгрунтовані. Не випадково на церемонії вручення «Оскарів» Сем Мендес висловив захоплення творчістю Біллі Уайлдера - одного з титанів «старого» Голлівуду, а Кевін Спейсі згадував про гру Джека Леммона у «Квартирі» того ж Уайлдера. У цьому «оскарівському» лауреаті відчутний вплив саме Уайлдера, який у своїх кращих стрічках майстерно поєднував драматичні та комічні колізії. А Лестер Бернем виглядає нащадком героя «Квартири», у якого під жалюгідною оболонкою «маленької людини» ховались гідність і порядність. Однак крім впливу Уайлдера, в «Красі» присутній сильний сатиричний заряд, який нагадує про кращі новаторські фільми 60-х, наприклад, «Випускника». А безсумнівний успіх картини у американських глядачів (далеко не кожен лауреат «Оскара» збирає у прокаті 100 млн.) свідчить про те, що і американці вміють посміятись над власними уявними цінностями і стереотипами поведінки. Однією з головних причин успіху фільму стало блискуче акторське виконання. Спейсі цілком заслужено отримав свій другий «Оскар» і остаточно довів, що є одним з визначних драматичних акторів США 90-х років. Аннет Беннінг за роль дружини Бернема «Оскара» не отримала, однак її гру відзначила своєю премією Британська кіноакадемія. Важливим для стрічки був і внесок молодих акторів - Тори Берч, Веса Бентлі та Міни Суварі, які відразу ж отримали наступні пропозиції від продюсерів.