Незвичайний і чудовий вестерн, в якому беруть участь зірки американського, французького і японського кіно. У сюжеті переплелися елементи самурайських, гангстерських і пригодницьких фільмів. 1871. Дикий Захід. Лінк і Гоч здійснюють напад на потяг, в якому подорожує японський посол. В результаті Гоч кидає свого напарника, забираючи всі гроші і безцінний самурайський меч - подарунок президенту від імператора Японії. Лінк та Курода - єдиний самурай, який супроводжував посла і якому пощастило залишитися живим, змушені забути всі відмінності між ними і відправитися на пошуки Гоча. Для одного це питання грошей, для другого - питання честі. Якщо Курода не поверне меч через сім днів, він повинен буде вбити Лінка і себе. Найцікавіше у фільмі - зіткнення своєрідних уявлень про честь ковбоя і самурая, для якого бусідо (кодекс честі) - понад життя. рейтинг MPAA: PG - бажана присутність батьків Вікова категорія: 15+

Затоічі намагається звільнити маленьке село від панування поганціві. Босс банди найняв Охоронця, який водночас є шпигуном сьогунату, який намагається знайти золото та зруйнувати банду зсередини. Чи встигнуть двоє героїв вчасно зрозуміти, що вони на одній стороні?

Багатий промисловець Ґондо стоїть перед вибором: урятувати чужого сина, якого помилково викрали замість його власного, або витратити гроші на свій бізнес. Важкий процес вибору закінчується на користь порятунку життя дитини, тоді як сам Ґондо опиняється на межі банкрутства.

Продовження фільму «Охоронець» (1961). Всередині невеликого самурайського клану стається розкол. Скарбника Муцуту захопили у полон люди наглядача Кікуї, який вирішив сконцентрувати на собі всю владу. Прихильники Муцути – 9 молодих самураїв на чолі з його племінником випадково зустрічаються з бродячим роніном, який назвав себе іменем – Цубакі Санджюро («30-тирічна камелія»). І хоча молоді люди недовірливо ставляться до нього, саме завдяки його кмітливості, хитрості та неперевершеній бойовій майстерності їм вдається відновити належну справедливість у клані. Серед філософської і, найчастіше, сумної творчості режисера Акіри Куросави ця картина виділяється тонкою національною самоіронією і помітним відчуттям втоми від людської дурості.

В невідоме японське містечко приходить дивний на вигляд самурай. В цьому місті воюють два бандитські угруповання, від чого потерпають тутешні мешканці. Завдяки своїй кмітливості та майстерному володінню мечем, самурай крок за кроком зменшує чисельність покидьків, не забуваючи про власні інтереси.

Нагороди Золотий лев Венеційського кінофестивалю в 1958 році. Класика світового кінематографу.

Загартований у боях полководець, підбурюваний своєю амбіційною дружиною, намагається здійснити пророцтво, за яким він має стати володарем Замку Павутиння.

Японія. 16 сторіччя. Країна потерпає від громадянської війни. Бідні селяни наймають сімох самураїв для захисту від ватаги бандитів.

Фільм знятий за мотивами психологічно-історичних новел Акутаґави Рюноске «Рашьомон» та «В чагарнику». Японія періоду Хей'ан. Йде злива. Під руїнами столичних воріт Расемон сидять, схиливши голови, подорожній монах та лісоруб. До руїн вбігає простолюдин. На його запитання вони починають розповідати йому дивну історію: горезвісний розбійник Таджьомару напав у лісі на дружину самурая і вбив її чоловіка. Проте в суді свідчення свідків не збігаються… Цікаві факти про фільм: - Фільм "Расемон" став першим японським фільмом, що був представлений широкій європейській та американській аудиторії. - Вважається, що саме завдяки цьому фільму в "Оскара" появилася ще одна категорія "Найкращий іноземний фільм". - Расемон - це ворота, які стояли на південних кінцях основних міських проспектів в древніх японських столицях Наре і Кіото. На протилежних північних кінцях цих проспектів стояли ворота Судзаку - парадний в'їзд в імператорську резиденцію. - В сцені біля воріт Расемон Куросава ніяк не міг добитися того, щоб дощ був видимим не тільки на передньому плані, але й у глибині, де він зливався із сірими декораціями. Через це у воду дощових машин додали чорнила, після чого дощ став контрастним. Чорнило можна побачити в останньому дублі: воно попало на обличчя лісоруба. - Для створення більш глибокого образу одного з персонажів Куросава сказав Тошіро Міфуне, щоб той запозичив пластику свого героя з дикої природи, наприклад, у лева. Після цього Міфуне виконував майже ту ж саму "левову" пластику у ще кількох фільмах. - Під час зйомок до Куросави підійшли люди, які були учасниками зйомок (в тому числі - актори), і, відкривши перед ним сценарій, запитали "що взагалі це все означає". Відповідь Куросави на це запитання увійшло в історію: він сказав, що цей фільм - відображення життя, а у життя не завжди є проста і зрозуміла суть. - Кілька років тому цей фільм був відреставрований і оцифрований японською компанією Kadokawa Pictures при підтримці Американської кіноакадемії. Прем'єрний показ відбувся 18 вересня 2008 року в Лос-Анджелесі в кінотеатрі Samuel Goldwyn Theater в рамках ретроспективи Куросави.