Колись давно, у далекій країні, жив у пишному замку молодий принц. І хоч мав він усе, чого забажає душа, він був розбещений, себелюбний і неприязний. Аж якось, зимової ночі, до замку прибилася стара жебрачка і пообіцяла йому за притулок і тепло квітку троянди. Але її потворність відвернула принца, він пирхнув на її дарунок і спровадив бабусю. Вона попередила, що зовнішність часто буває оманлива, бо справжня краса — в середині. Та коли принц лишився глухим до її слів, бабусина потворність щезла і перед ним постала прекрасна чарівниця. Принц почав перепрошувати, але пізно, вона вже побачила, що серце його не знає любові. І вона покарала його, перетворивши на бридке чудовисько, а на замок з його мешканцями, наклала страшне закляття. Соромлячись своєї нелюдської подоби, принц зачинився в замку і єдиним його вікном у навколишній світ було чарівне дзеркало. Троянда, яку подарувала чарівниця, теж була чарівна і мала квітнути до дня, коли йому мине 21 рік. Якщо він зможе покохати іншу людину і здобуде її кохання, до того як упаде остання пелюстка, закляття втратить свою силу, а як ні, то жити йому чудовиськом до кінця своїх днів. З роками він упав у відчай і зневірився, бо хто б зумів покохати чудовисько?