Режисер знайомить глядача із головним героєм – підлітком на ім’я Алекс, котрий, як на свій вік, є особою агресивною – ґвалтує жінок, грабує будинки та здійснює акти «ультранасилля». У цьому йому допомагає компанія друзів – дивакуватих хлопців, для яких Алекс є беззаперечним лідером. Поруч із цим у свідомості Алекса живе альтер-еґо – підліток захоплюється класичною музикою, зокрема 9-ою симфонією Бетховена. Одного разу, здійснивши вбивство, Алекс потрапляє до тюрми. Будучи ув’язненим, Алекс починає перейматись власним психічним станом – тюремні пута стають для нього нестерпними. Саме тому хлопець погоджується взяти участь у медичних експериментах, які люб’язно пропонує уряд. Лікування полягає у тому, що медики намагаються виробити у людині (злочинці зокрема) умовний рефлекс на секс та насилля. Таким чином, лише при думці про секс чи насилля, Алекса вражав потужної сили приступ нудоти. Ті ж відчуття хлопець переживав, коли чув улюблену 9-у симфонію Бетховена. Вікіпедія